Володимир Турчиновський
Декан факультету суспільних наук, директор Міжнародного інституту етики та
проблем сучасності УКУ
Якщо злегковажимо, то ризикуємо втратити здатність бачити людське у людині
Про ChatGPT я довідався від свого десятилітнього сина Луки, який одного вечора запитав мене про те, чи я знаю щось про цей чат і чи не хотів би я зареєструватися у ньому. Лука одразу ж додав, що може допомогти мені це зробити, потрібна лише адреса моєї електронної пошти та смартфон, щоб пройти процедуру реєстрації. Впродовж наступних тижнів виявилося що студенти одразу ж стали одними із найактивніших користувачів нового інструменту, а серед колег-викладачів обговорення чату стрімко стало однією із найцікавіших тем.
Поки університетські середовища приглядаються до нового інструменту та обдумують, яким чином цей інструмент вплине на освітній процес, великі інвестори та бізнес ухвалюють швидкі рішення про мільярдні інвестиції у розвиток онлайнових версій штучного інтелекту («online artificial intelligence»). Для ключових компаній, які збудували наш сьогоднішній цифровий світ та зуміли монетизувати у ньому свої послуги і продукти, є очевидним, що їхній завтрашній успіх передусім залежатиме від швидкості інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у лінійку їхніх продуктів. Це змагання насправді вже точиться роками (Microsoft, Google, Facebook, якщо назвати лише кількох), але з появою онлайн версії штучного інтелекту від OpenAI, ми усі з вами стали учасниками цього змагання.
Навіть не стільки сама технологія від OpenAI (аналогічні системи LaMDA та Galactica розробляють відповідно Google та Meta), скільки її доступність для усіх користувачів інтернету є по справжньому «проривним моментом». Відкритість є ключовою умовою швидкого розвитку цієї технології, якщо взяти до уваги мільйони користувачів, що радикально розширюють «навчальну базу» ChatGPT. Цей фактор у поєднанні із супроводом команди розробників чату зробить еволюцію цього інструменту вкрай швидкою.
Ми вже програємо це змагання
Ми будемо свідками швидких трансформацій та постання нової «дійсності» у цифровому світі, спричинену вливанням технологій штучного інтелекту у простір Інтернету. Мультиплікаторами цих змін будуть стартапи, які адаптовуватимуть базові моделі ШІ під спеціалізовані потреби та виклики. Скоріш за все, диференціація цих бізнесів полягатиме у тому, що вони додаватимуть до «базової освіти» ШІ ще «декілька відсотків» спеціалізованих тренінгів на спеціально сформованих базах даних. Стартапи першими відгукнуться на потребу тюнінгу та програм нішових спеціалізацій для штучного інтелекту. Зрештою, можливості, які пропонує ШІ, відкриють нові горизонти для бізнес-інновацій, практично в усіх сферах нашого життя.
Вже зараз ми можемо легко уявити собі ChatGPT як персонального цифрового наставника, який супроводжує нас через шкільне та університетське навчання. Чат може стати критично важливим інструментом у ролі персонального асистента(дослідника, викладача, журналіста, менеджера, лікаря тощо). Вже зовсім незабаром нам важкого буде уявити себе без цих асистентів, так само як і сьогодні ми не зовсім уявляємо собі життя без смартфонів.
Наша мова є ключовим інтерфейсом, який дає нам нагоду транслювати інформацію, досвіди та сенси у простір суспільного розуміння та взаємодії. Тривалий час людська культура була переважно «усною культурою», яка передбачала безпосередній контакт між людьми та безпосереднє мовлення і слухання. З появою «технології писаного слова» відкрився потужний комунікаційний канал для опрацювання «даних» і трансляції «сенсів і досвідів» між людьми, який уже не передбачав моменту «тут і зараз», властивого для персональної комунікації в «усній культурі». Ця технологія «писаного слова» або «тексту» стала ключовим чинником суспільного розвитку і формування світу, у якому ми живемо сьогодні. Передусім тому, що дала нам новий спосіб виходу на спільне поле сенсів та досвід і практику його культивування.
Поява книгодрукування та друкованої книги як технології, якою ми користуємося і сьогодні, дозволили нам розбудувати «культуру тексту», а з нею й інструментарій наукових досліджень. Опановування технікою «читання» та «писання» відкривало кожному доступ до інформаційних джерел, середовищ та потоків. Тексти писалися людьми для людей. Сьогодні відкривається епоха текстів, згенерованих «великими мовними моделями» («large language models (LLM)»). Скоріш за все, що ці два маркування «human made» та «LLM made» задаватимуть тепер ключову диференціацію у світі текстів, з якою ми до цього не зустрічалися. Якщо нам тепер й доведеться поділитися авторством, то поки що люди все ж залишаються єдиними адресатами і одних, і других текстів. Чи можливо ми незабаром побачимо, як одні «великі мовні моделі» пишуть тексти для інших «великих мовних моделей»?
Ми живемо у світі, в якому спокуса зафіксувати «цифровий слід» та «цифровий образ» усього, що відбувається у живій та неживій природі, стала мотором і силою технологічного розвитку. Інтернет став фактичною першою спробою створити «цифрову екосистему» як проєкцію звичного для нас «офлайнового світу». ChatGPT є намаганням створити інтерфейс для доступу до неймовірних за своїми об'ємами масивами даних, які ми системно, безперервно із наростаючою швидкістю конвертуємо у цифровий формат (зокрема, як користувачі соціальних мережі та десятків застосунків). Розробники чату розв’язують питання такого інтерфейсу, максимально імітуючи звичний для усіх нас формат бесіди, використовуючи структуру, логіку та потенціал наших мов. Остаточно йдеться про формування «навігаційної системи та практик використання» масивів даних, яка мала б дати людині нагоду творчо опанувати потенціал цифрового світу.
Схоже завдання стояло і перед поколіннями пошуковиків, з яких Google виявився найуспішнішим. Однак амбіція ChatGPT полягає у вирішенні цього завдання не лише через новий діалогічний формат взаємодії із користувачами, а й через формування нового контенту чатом у процесі формулювання відповідей. У цьому сенсі ChatGPT перевершує ті системи, які існують зараз, у пошуку та навігації в інтернеті, бо переводить наш стосунок із мережею у квазіміжособове спілкування із серії запитань та відповідей. Оскільки для нас людей питання є ключовим та найбільш властивим і дієвим інструментом відкриття та пізнання світу, то ми опиняємося у дуже звичному та комфортному для нас форматі, використовуючи ChatGPT. Не дивно, що кількість користувачів чатом зростає із безпрецедентною швидкістю.
Генеруючий потенціал великих мовних моделей (який є відображенням та імітацією творчого потенціалу властивого нашим природним мовам) та фактично невичерпна база онлайнових текстів у поєднанні із практично миттєвою можливістю їхнього порівняння, співставлення та конструювання нових переплетінь та поєднань мовних конструкцій формують «творчий потенціал» ChatGPT.
Кожен із нас отримує «співрозмовника», який, відповідаючи нам, генерує унікальний контент. І при цьому цей «співрозмовник» готовий одночасно персоналізуватися під «персону», яка його використовує (множинні лояльності зовсім не є викликом для ШІ). Тому, відповідь, запропонована ChatGPT, не є «нарізкою із плагіатів» в дусі «copy&past». Генеруючий потенціал штучних нейронних мереж націлений саме на створення нового контенту. Не забуваймо, що штучний інтелект заходить не тільки у сферу мовних конструкцій, а й починає дедалі успішніше опановувати та генерувати візуальний контент, скажімо DALL·E 2, що може створювати реалістичні візуалізації на основі описів, зроблених природною мовою. Вже сьогодні думка про те, що штучний інтелект може легко згенерувати серію навчальних чи ознайомчих відео для вашої корпорації є цілком реалістичним очікуванням.
Із цими можливостями ми виходимо на території, які ще потребують етичного осмислення та формування нами відповідної культури дії та взаємодії. Подивімося, скажімо, на письмові та дипломні роботи студентів, чи тексти науковців або ж матеріали журналістів та дослідників у контексті ресурсів та можливостей чату GPT щодо генерування «текстових продуктів». Можливість спокуситися на плагіат аж надто очевидна, натомість як перетворити інструмент GPT на можливість професійного служіння та інтелектуального зростання потребуватиме ще напрацювання відповідних практик.
Ще один етичний виклик, пов’язаний із самою генеруючою силою чату, який час від часу генерує те, що вже встигли окреслити «галюцинаціями»: ШІ «додумує», «заокруглює», «дошліфовує» деякі свої відповіді, роблячи їх довершеними з мовної точки зору, але помилковими з фактичної точки зору. Тому «етика факту» у генеруванні контенту ШІ буде ще одним викликом, із яким доведеться нам мати справу. Можна легко уявити собі, що у час гібридних воєн, аналог ChatGPT може стати потужним мультиплікуючим інструментом впливу на суспільні, політичні, релігійні, безпекові процеси та контексти, генеруючи контент для кампаній з дезінформації чи просуваючи певну ідеологію.
Сьогодні Україна та українці добре розуміють, яким смертоносним може виявитися простір, побудований на запереченні фактів та відкиданні правди. Невинне, здавалося б, «storytelling», яке відривається від дійсності факту та нанизується на абсурдність, прикриту усіма відтінкам напівправди може стати геноцидальною зброєю масового знищення, бруталізацією дійсності та наругою над гідністю і свободою мільйонів.
«Рускій мір» якраз і став цією «історією», розказаною мільйони разів у тисячах варіацій та сюжетів впродовж років десяткам мільйонам слухачів в росії та світі. Це «storytelling» стало чимось на кшталт «великого мовного кривого дзеркала», у якому огидність, ницість та брехливість зла є одночасно спокусливим та виправдовуючим запрошенням до зло-дії над людиною та людяністю.
Ключовими завданнями 21-го століття стануть плекання людяності та культивування поля сенсів. Якщо тут злегковажимо, то ризикуємо втратити здатність бачити людське у людині. А сила технологічного думання ставитиме нас перед ризиком самоінструменталізації людини. Якщо захочемо мірятися та змагатися із нами ж створеними інструментами на полі інструментальності, то програємо це змагання. Ми вже його програємо. Потребуємо потужнішої та глибшої візії щодо нашого майбутнього, аніж намагання знайти собі тихе та безпечне місце поміж нашими технологічними інструментами.
Передусім тут йдеться про «моральну візійність», бо, скажімо, ідея суспільного розвитку, націленого на формування «вільного суспільства вільних людей» є моральною візією майбутнього. Вправляння у моральній візійності передбачає спільність досвідів, емпатію, моральну чуттєвість, солідарність у дії та здатність працювати на «полі сенсів». Цієї вправи за нас не зробить ШІ. Не зробить ще й тому, що процес морального візіонерства несе із собою потужний мотиваційний компонент. Формулювання візії є одночасно і кристалізацією та формуванням мотивації діяти, жити, захищати, а якщо буде потреба, то і жертвувати задля її здійснення.
Українці своєю відвагою та боротьбою пропонують елементи візії майбутнього, переконуючи сьогодні світ, що свобода — це насправді не «іменник», а «дієслово». Суть свободи — у постійному здобуванні власної свободи та даруванні свободи іншому. Суспільна архітектура вільного світу ставатиме тривкою та життєстійкою, якщо інтегруватиме цей досвід.
Якщо уявити собі, що ChatGPT є автомобілем, то його мотором є GPT-3. Коли я дописував цей текст, то з’явилася інформація, що у нашого автомобіля появився новий мотор — GPT-4. Усі, хто хоче насолодитися «водінням» та випробувати усі нові можливості, повинні підписатися на ChatGPT Plus. Місячна передплата коштує $20. Інвестиції у нові технологічні бізнеси таки виправдають себе (OpenAI очікує 200 мільйонів доларів доходу у 2023 та 1 мільярд у 2024 за інформацією Reuters), а це означатиме появу нової динаміки і моделей суспільної взаємодії.
На цей раз я встиг першим поділитися новиною про GPT-4 зі своїм сином. Коли ж Лука запитав мене, як тепер виглядатиме навчання у школі, якщо ми усі маємо доступ до ChatGPT, я не мав тоді доброї відповіді. Я й зараз ще не маю її. Лише переконаний, що коли ми не зраджуватимемо нашому покликанню бути та ставати людиною, і зможемо жити, розгортаючи нашу людськість у людяність, то навіть найбільш неймовірні наші технології працюватимуть на нашу гідність і свободу.
Comments